Завантаження ...

Як Європа почала поступатися Кремлю в питанні санкцій і чим це загрожує

001.jpg

Країна-агресор змогла продавити Німеччину і Канаду на точкове пом'якшення санкцій, повернувши собі газову турбіну для "Північного потоку-1".

Про те, чому Захід пішов на поступки, чи стане це небезпечним прецедентом для нових послаблень і як Москва шантажує Європу енергетичною зброєю – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

У Києві, Вашингтоні та європейських столицях постійно говорять про те, наскільки важлива єдність західних країн у їхній допомозі Україні та санкціях проти Росії. І в цілому, станом на середину п'ятого місяця повномасштабної російсько-української війни ця єдність зберігається. Хоча, звичайно, окремі європейські країни і намагалися ставити свої власні економічні інтереси вище загальноєвропейських. Через що, наприклад, прийняття шостого санкційного пакету проти РФ тривало так довго.

Але при цьому загальний курс на постійне посилення санкцій проти РФ виглядав безповоротним. Але, схоже, країні-агресору вдалося пробити в ньому тріщину, створивши прецедент, коли з санкцій зробили виняток, хоч і точково. Мова про рішення влади Канади повернути Німеччині турбіну виробництва компанії Siemens, необхідну для роботи газопроводу "Північний потік-1" і поставок в країну російського газу.

Ця турбіна була відправлена на ремонт ще досить давно, але фактично "зависла" в канадському Монреалі у зв'язку з антиросійськими санкціями. І тепер, після вкрай наполегливих звернень влади Німеччини (і всупереч закликам Києва), турбіну було вирішено повернути. Втім, ця історія – лише один епізод в черговій спробі Москви шантажувати і розколювати Європу, яка починається прямо зараз.

Перша тріщина

Про те, як Росія планомірно штовхає всю Європу до газової кризи, РБК-Україна вже детально писало. Продовжуючи створювати штучний дефіцит газу, росіяни фактично вирішують два завдання: чинять суто політичний тиск на Європу, щоб та менше допомагала Україні, і компенсують втрати від санкцій (за рахунок зростання ціни нафти і газу РФ з березня заробила вдвічі більше грошей).

На першу невелику поступку європейці пішли ще раніше, коли багато компаній прийняли вимогу Москви платити за газ в рублях (нехай і сама РФ при цьому була змушена придумати хитру схему з двома рахунками зарубіжних компаній в "Газпромбанку"). Тоді керівництво Євросоюзу голосно заявляло, що ніякі поступки країні-агресору в плані оплати за газ рублями неможливі, але згодом де-факто було змушене закрити очі на цю тему.

Росія продовжує шантажувати Європу газом

У червні Росія вирішила вивести свій шантаж на новий рівень, зробивши головною зброєю трубопровід "Північний потік-1". У зв'язку з нібито поломкою турбін на компресорній станції "Портова" росіяни різко знизили поставки газу по "ПП-1" – з 170 до 67 мільйонів кубометрів на добу. При цьому в Москві наполягали, що мова виключно в технічних проблемах, без політичного компонента. В Європі цьому звичайно не повірили.

 

"Сьогодні ми змушені констатувати, що Росія використовує енергію як зброю. Адже ніхто не вірить в те, що Росія скорочує свої поставки газу виключно з технічних причин", – сказав 6 липня канцлер Німеччини Олаф Шольц.

 

З аналогічними коментарями виступали й інші представники німецької правлячої коаліції.

Очевидний аргумент, чому в цій справі домінує політична мотивація: у РФ є всі можливості постачати газ до Європи альтернативними маршрутами, наприклад, через Польщу або Україну (зараз "Газпром" використовує тільки 40% законтрактованої потужності української ГТС). І якщо цього не робиться, значить, справа не в поломці турбін.

Хоча в Німеччині це чудово розуміють, влада країни все-таки прийняла іміджево невигідне рішення – просити Канаду зробити виняток із санкцій і повернути турбіну Siemens, сподіваючись таким чином нормалізувати поставки по "Північному потоку-1".

Зараз головна економіка Євросоюзу активно зайнята наповненням своїх сховищ до наступного опалювального сезону і фактично вже перейшла до режиму економії всіляких енергоресурсів, аж до відключення підсвічування урядових будівель. Отже, щоб заповнення сховищ йшло за графіком, "ПП-1" повинен функціонувати нормально.

 

"Пан Трюдо (канадський прем'єр Джастін Трюдо, - ред.) перебував під сильним тиском з боку канцлера Німеччини Олафа Шольца, який підняв з ним питання про турбіни на саміті G7 в кінці червня", – повідомило канадське видання The Globe and Mail.

 

Про те, що офіційний Берлін дуже стурбований загрозою залишитися без потрібних обсягів газу і докладає величезних зусиль щодо вирішення питання з турбіною, розповідали і співрозмовники РБК-Україна в українських дипломатичних колах. У підсумку, всі ці зусилля дали ефект.

 

"Без необхідних поставок природного газу економіка Німеччини постраждає від дуже серйозних труднощів, а самі німці ризикують опинитися не в змозі опалювати свої будинки з наближенням зими", – заявив міністр природних ресурсів Канади Джонатан Вілкінсон, пояснюючи рішення про виключення турбіни з пакету антиросійських санкцій.

 

На підтримку цього кроку публічно виступили і в Держдепі США.

 

"Публічна критика на адресу Канади та Німеччини вилилася у велике прохання німців до американців – підтримати рішення по турбіні. І США, очевидно, зробили таке оголошення "для підтримки трансатлантичної єдності", – розповіло інформоване джерело РБК-Україна.

 

Дійсно, ідея про "трансатлантичну єдність" червоною ниткою проходить через всю каденцію американського президента Джо Байдена.

Шольц натиснув на Трюдо в питанні повернення турбіни для ПП-1

В таких умовах ефективно протидіяти рішенню щодо турбіни офіційний Київ навряд чи міг. МЗС та інші органи влади зробили ряд заяв, в яких апелювали і до технічних аспектів (щоб газ нормально йшов до Європи, повертати турбіну необов'язково), і до моральних – під час триваючої кровопролитної війни робити такий крок назустріч країні-агресору категорично неправильно.

 

"Кожна поступка в таких умовах сприймається російським керівництвом як стимул для подальшого, більш сильного тиску", – прокоментував цю ситуацію президент Володимир Зеленський.

 

Втім, на практиці відіграти цю історію назад в України навряд чи вийде.

З цим згодна і радник міністра енергетики Лана Зеркаль. "Зараз потрібно готувати Європу до наступних проблем і намагатися зупинити ймовірні нові спроби виключення з-під санкцій", – сказала вона в коментарі РБК-Україна.

Історія з турбіною має не тільки прикладний сенс – в світлі того, як і в яких обсягах буде прокачуватися російський газ, якою буде його ціна і т.д. – але і багато в чому символічний принциповий. Адже вона показує, що російський шантаж в такому важливому питанні, як енергобезпека Європи все ж може спрацювати, і європейські країни піддадуться тиску. Нехай це рішення вони і обставляють масою заяв про подальшу безумовну підтримку України, перспективу нових санкцій проти РФ і т.д.

 

"Якщо турбіни будуть повернуті – це буде перша тріщина в греблі санкцій. Далі всього два сценарії: або тріщина швидко і ефективно знешкоджена і від неї і сліду не залишилося, або від греблі скоро залишаться тільки камені під шаром води. Тому що це виняток, який може відкрити росіянам вікно можливостей – і перешкодити використанню цих можливостей буде вкрай складно", – сказав виданню директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

 

Санкційна чистота

Історія з турбіною розвивається на тлі призупинення самого "Північного потоку-1" на десятиденну профілактику, з 11 по 21 липня. Це пересічна щорічна процедура, але на цей раз в європейському політикумі і суспільстві (в першу чергу, в тому ж Німеччині) наростає занепокоєння: а що якщо росіяни "випадково" виявлять ще якісь проблеми з газопроводом і 21 липня поставки газу не почнуться (або почнуться в ще менших обсягах).

Адже довіри до РФ і "Газпрому" зокрема немає ні в кого – але і протистояти грубому шантажу Москви теж непросто, напередодні зими і при неможливості повністю замістити російський газ на європейському ринку.

Своїми іграми на газовій темі росіяни переслідують відразу кілька цілей: залякувати політикум і звичайних жителів ЄС майбутньою важкою холодною зимою і зростанням цін, вносити сум'яття в подальші санкційні плани (зараз на порядку денному вже сьомий санкційний пакет), зіштовхувати між собою Україну і її західних союзників.

З тактичних завдань – реанімувати проект "Північного потоку-2", який здавався вже остаточно забутим після лютневого вторгнення РФ в Україну. "Зараз у Німеччини повна паніка", – сказав виданню співрозмовник, добре знайомий з розвитком ситуації. Німеччина дуже боїться зіткнутися з нестачею газу взимку, що може стати причиною реанімувати ПП-2.

Кремль сподівається шантажем домогтися реанімації "Північного потоку-2"

А на рівні керівництва "Газпрому" прозоро натякають на те, що запуск "ПП-2" може фактично вирішити всі європейські енергетичні проблеми. І одна з можливих мотивацій Німеччини, щоб все-таки запустити "Північний потік-1" – потім не опинитися перед сумною перспективою запускати "Північний потік-2", щоб взагалі не залишитися взимку без газу. А Кремль, у свою чергу, відчувши податливість Заходу в історії з турбіною, якраз і може настільки завищити ставки.

 

"Чи готові всі країни ЄС витримати таку безпрецедентну енергетичну атаку РФ? Кожна країна окремо, мабуть, ні, але всі разом при повній згуртованості перед наймасштабнішою в історії Європи агресією проти енергетичної безпеки континенту – так", – сказав РБК-Україна директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

 

За його словами, зима 2022-2023 дійсно буде складною і стане випробуванням на відданість Європи своїм цінностям не на словах, а на ділі. У той же час, з історії з турбіною експерт поки закликає не робити настільки вже глобальні висновки, адже і Канада, і Німеччина, незважаючи на все, залишаються союзниками України.

 

"Не слід плекати зайвих ілюзій, що санкції будуть застосовуватися з "дистильованою" чистотою. Важливіше зараз зберегти спільний вектор стримування РФ на базі єдності всіх демократій світу з Україною і виграти енергетичну війну з Росією, незважаючи на окремі поразки в локальних "битвах", – сказав виданню Омельченко.

 

Події навколо "Північного потоку-1" проходять на тлі іншого конфлікту, який добре показує важливість європейської єдності (і відносин з Німеччиною) для України. Мова про повідомлення італійського видання Corriere della Sera про те, що Німеччина блокує виділення Україні пакету допомоги в 9 мільярдів євро, надання якого раніше погодили на рівні Євросоюзу.

Цю інформацію підтвердив і міністр фінансів України Сергій Марченко. "Деякі уряди не готові підтримувати Україну такою сумою. У перші місяці війни Європа була єдиною. Зараз ми бачимо різні думки про те, як підтримати Україну", – заявив Марченко в коментарі Corriere della Sera.

Росія намагається посварити союзників України

При цьому канцлер Шольц примудрився потрапити в гучний скандал з підмішуванням "наркотиків для згвалтування" на вечірках, в яких він брав участь. Поки немає свідчень якогось "російського сліду" в цій історії. Проте медіа в РФ вже дуже активно розносять коментарі доморощених експертів про те, що ця історія буде мати для Шольца важкі наслідки, а в цілому все нібито організували американці.

Звичайно, в Німеччині зараз не можуть прийти до влади партії, які досі симпатизують Кремлю (ультраправа "Альтернатива для Німеччини" і Ліва партія). Абсолютна більшість німецького політикуму не сперечається з необхідністю підтримувати Україну в її протистоянні з РФ.

Проте будь-яка внутрішня турбулентність, помножена на наближення зими і потенційні проблеми з газом, Україні точно не зіграє на руку. У будь-якому випадку, Кремль буде і далі підвищувати ставки в шантажі Європи і використовувати кожен привід для тиску на неї.