Згідно з новим аналізом Управління директора національної розвідки, західні санкції різко обмежили здатність Росії поповнювати запаси боєприпасів, які вона використовує в Україні. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на CNN.
Росія втратила понад 6000 одиниць техніки з початку війни майже вісім місяців тому, як показує аналіз, отриманий виданням CNN, при цьому військові країни щосили намагаються придбати мікрочіпи, двигуни та тепловізійні технології, необхідні для створення нової зброї.
Стрімкі обмеження експорту до Росії змушують оборонно-промислові комплекси країни періодично простоювати. Два найбільші вітчизняні виробники мікроелектроніки були змушені тимчасово призупинити виробництво, оскільки не змогли забезпечити себе необхідними зарубіжними комплектуючими. Нестача підшипників підірвала виробництво танків, літаків, підводних човнів та інших військових систем. Згідно з аналізом, уже в травні, всього через кілька місяців після початку війни, російська оборонна промисловість зіткнулася з нестачею матеріалів та комплектуючих для суднових дизелів, деталей для гелікоптерів та літаків, а також систем управління вогнем. І Росія звернулася до танків радянських часів, знявши їх із зберігання для використання в Україні.
Раніше вже робилися спроби позбавити Росію своєї здатності виробляти нову передову зброю. Навесні офіційні особи визнали, що на цей процес будуть потрібні місяці, перш ніж збройні сили країни закінчать свої запаси. Зусилля координуються Міністерством фінансів, Пентагоном та розвідувальними службами США, кожна з яких має досвід побудови найважливіших ланцюжків поставок у Росії.
Як повідомляє видання, тепер США заявляють, що Росія витрачає боєприпаси надмірними темпами і звертається за допомогою до Ірану та Північної Кореї, що є ознакою дефіциту, з яким зіткнулася власна оборонна промисловість країни після того, як США та інші країни заборонили експорт ключових необхідних технологій. для передового озброєння на початку війни
У новому аналізі йдеться про те, що Росія прагнула обійти західні обмеження на критично важливі технології за допомогою великих мереж багатих олігархів та підставних компаній, націлених, зокрема, на Європу та Північну Америку, щоб закупити необхідні компоненти.
