Що дало студентство та чи знадобилася освіта за спеціальністю - ми дізнавалися у містян, які навчалися у Сумах від часів УРСР до Незалежності України, за різним фахом та обставинами, але знайшли свою справу.
«Я навчалася у Сумському технікумі радянської торгівлі. Ми багато вивчали спеціальних предметів щодо товарознавства, а саме - склад текстилю чи інших товарів. Ці знання мені допомагали все життя і на побутовому рівні. А ще нас навчали працювати з касовими апаратами "наосліп" тобто ти повинен був навчитись пробивати чек, не дивлячись на клавіатуру. Звісно, що ніхто на практиці цю навичку не застосовував, бо кожна помилка виправлялась з особистої кишені. Зарплати були тоді копійчані близько 60-70 рублів і ніхто б не наважувався так ризикувати. Ми підтримували дуже довго стосунки з однокурсниками, багато хто змінив професію, закінчив виші. Але можу сказати, що набуті знання мені дуже допомогли в тяжкі 90- ті роки, коли були змушені зайнятися приватним підприємництвом, чим займаюсь і до сьогодні. Друзів у студентські роки було дуже багато. Ми допомагали одне одному. Моя найкраща подруга йде поруч зі мною з тих самих часів, усе життя»
«Я вдячний викладачам медичного факультету СумДУ за те, що навчили мене вчитися. З першого дня як переступив поріг вишу, я зрозумів, що медицина – це титанічна праця. Цей період подарував мені багато корисних знайомств та друзів, які залишилися і по сьогодні. Мої студентські роки припали на кризові роки. Це був кінець 90-х та початок 00-х. Недоспані ночі. Помаранчева революція. Це буремні часи труднощів, виживання і великої надії на майбутнє»
«Я взагалі юрист за освітою. Я навіть навчалася в аспірантурі, але вирішила не захищати дисертацію, оскільки переоцінила своє ставлення до юриспруденції і до використання цих знань у практичному житті. Тим більше я тоді була ідеалісткою, а коли вже працювала в цій сфері, зрозуміла, що досить важко йти проти системи, бо в мене була тематика «Захист прав людей від незаконних дій органів державної влади». Це досить важка сфера і не для мене. Тому я вирішила, що буду більше корисна у сфері спорту, фітнесу і зможу конкретно допомагати людям вирішувати їхні проблеми. Але студентські роки у мене були класні, як думаю, у кожного, я навчалася в Банківській академії. Я проживала в гуртожитку. У мене багато друзів та знайомих з тих часів. Багато хто став моїми підопічними. Дівчата виступали в категорії фітнес-бікіні у змаганнях. Також я треную свою колишню викладачку, яка наразі проживає у Мексиці»
«Я навчався в Машинобудівному коледжі на спеціальності «Видавнича справа та редагування». Спогади про студентські роки у мене дуже приємні. Не можу сказати, що я щось там вивчив і став професійним редактором. Але я дуже вдячний структурі Машинобудівного коледжу за те, що вона не заважала, а багато в чому навіть і допомагала займатися своїм хобі, яке переросло в професію – це комедія. Нам люб’язно надавали актові зали для репетицій та проведення своїх концертів. Викладачі дуже раділи нашим успіхам, адміністрація палки в колеса нам не ставила. І це найголовніше. Я, звичайно, з коледжу не вийшов спеціалістом, бо в першу чергу сам цього не хотів. Але виніс багато приємних знайомств, класно проведеного часу. І просто зі спокійною душею я займався тим, чим і зараз займаюся - гумором. В мене є кумедна історія з тих років, яку я запам’ятав. Нас у групі було 25, з них 23 – дівчат. Іншим хлопцем у нашій групі був Діма Петрищев. Я з кайфом згадую ті часи, коли ми на великій перерві ходили в магазин «Ажіотаж» на проспекті, на місці якого зараз «Амбар». Ми купували там піцу та хотдоги, які коштували копійки, але були дуже смачними. І ось колись на спір Дімка з’їв 4 хотдоги. Він був набагато менше за мене. І він любив поїсти, як виявилося, набагато більше, ніж я. І влупив в один із днів на спір 4 хотдоги і я був вимушений сплатити за це»