19 Жовтня 2023
497

Навіть під час війни сумчани продовжують розвивати себе у різних аспектах життя. Намагаються показати себе не тільки як сильних духом оборонців своєї Батьківщини, а й як талановитих та цілеспрямованих людей.
Героїня цього інтерв’ю як раз є яскравим представником, вірніше, представницею яскравої і самобутньої творчої спільноти міста Суми. Вона стала учасницею 11 сезону популярного телешоу «Голос країни» під час пандемії ковіду, коли усе було зачинено, а ковток свіжого повітря коштував нервів. Тоді дівчина пройшла до другого етапу прослуховування – батлу, але далі, на жаль, не змогла.Наші журналісти мали невеличку нагоду трошки побалакати зі співачкою та дізнатися, чому вона вирішила взяти участь у проєкті та як розвивається її творче життя зараз?

«РАНІШЕ ТИ ДИВИВСЯ НА УСІХ ЦИХ ЗІРОК ЧЕРЕЗ ЕКРАН ТЕЛЕФОНУ Й МРІЯТИ НЕ МІГ ПОБАЧИТИ ЇХ ОСОБИСТО, А ТУТ – ВИСТУПАЄШ ПЕРЕД НИМИ»
- Перш за все, дякую за те, що виділили час для нашого інтерв’ю. І я б хотіла попросити Вас представити себе зараз так, як хочете, щоб Вас запам’ятали наші читачі.
- Вітаю всіх, мене звати Анна Бераіа, або співачка BERAIA.
- Як і коли музика та вокал стали частиною Вашого життя?
- Музика зі мною з самого дитинства. Ми разом наче росли пліч-о-пліч, тому вона не могла не стати частиною мене, частиною мого життя.
- Як Ви вирішили стати учасницею "Голос країни", і чим саме цей проєкт Вас зацікавив?
- 11 сезон «Голос країни» потрапив на загострення респіраторного захворювання Covid-19, особливо ніяких виступів організувати не можна було, а душа горіла до цього. Хотілося показати, що навіть у таку скрутну годину можна творити та надихатися. Так з’явилася ідея подати заявку до шоу.Мені все було цікаво, все було в новинку, але спокійно, без якихось труднощів. Панувала атмосфера творчості та легкості, яку я дуже люблю, адже творити в ній – одне задоволення.
- На сліпому прослуховуванні, тобто першому етапі шоу, Ви обрали пісню «Говорила», чому?
- З самого початку я подавала заявку з іншими піснями, їх було дійсно багато у різних стилях. Але у потрібний момент менеджер проєкту порадив мені пісню «Говорила» Хаяти. Я спробувала і якось на ній і зупинилась. Усе вирішилось за мене. Можливо, то була доля, хтозна.
- Які враження та емоції Ви переживали, виступаючи перед великою аудиторією та професійним журі?
- Це був дійсно цікавий досвід. Раніше ти дивився на усіх цих зірок через екран телефону й мріяти не міг побачити їх особисто, а тут – виступаєш перед ними. А більш того, двоє з них до тебе повертаються.
Не знаю чому, але я обожнюю саме репетиції перед виступом. У них наче своя магія та атмосфера. Коли вже знаєш пісню, репертуар та усі дрібниці й просто пропрацьовуєш матеріал. Особливо, якщо співпрацюєш з різними музикантами. Це те, що надихає та змушує рухатись далі, не зважаючи на перешкоди.

- Вітаю всіх, мене звати Анна Бераіа, або співачка BERAIA.
- Як і коли музика та вокал стали частиною Вашого життя?
- Музика зі мною з самого дитинства. Ми разом наче росли пліч-о-пліч, тому вона не могла не стати частиною мене, частиною мого життя.
- Як Ви вирішили стати учасницею "Голос країни", і чим саме цей проєкт Вас зацікавив?
- 11 сезон «Голос країни» потрапив на загострення респіраторного захворювання Covid-19, особливо ніяких виступів організувати не можна було, а душа горіла до цього. Хотілося показати, що навіть у таку скрутну годину можна творити та надихатися. Так з’явилася ідея подати заявку до шоу.Мені все було цікаво, все було в новинку, але спокійно, без якихось труднощів. Панувала атмосфера творчості та легкості, яку я дуже люблю, адже творити в ній – одне задоволення.
- На сліпому прослуховуванні, тобто першому етапі шоу, Ви обрали пісню «Говорила», чому?
- З самого початку я подавала заявку з іншими піснями, їх було дійсно багато у різних стилях. Але у потрібний момент менеджер проєкту порадив мені пісню «Говорила» Хаяти. Я спробувала і якось на ній і зупинилась. Усе вирішилось за мене. Можливо, то була доля, хтозна.
- Які враження та емоції Ви переживали, виступаючи перед великою аудиторією та професійним журі?
- Це був дійсно цікавий досвід. Раніше ти дивився на усіх цих зірок через екран телефону й мріяти не міг побачити їх особисто, а тут – виступаєш перед ними. А більш того, двоє з них до тебе повертаються.
Не знаю чому, але я обожнюю саме репетиції перед виступом. У них наче своя магія та атмосфера. Коли вже знаєш пісню, репертуар та усі дрібниці й просто пропрацьовуєш матеріал. Особливо, якщо співпрацюєш з різними музикантами. Це те, що надихає та змушує рухатись далі, не зважаючи на перешкоди.

«МОЖЕ САМЕ МОЯ ПІСНЯ ДОПОМОЖЕ КОМУСЬ ПЕРЕЖИТИ ПЕВНІ СКЛАДНІ МОМЕНТИ ЖИТТЯ»
- Повернемось у сьогодення. Як виглядає Ваш звичайний день поза студією та поза музичними виступами у часи після повномасштабного вторгнення?
- Обожнюю влаштовувати собі типу суботника: вечір, фільм та солоденьке до нього. Або ж, як альтернатива, – зустріч з рідними. У такий час, ми потрібні один одному як ніколи.
- Як Ви знаходите баланс між музичною кар'єрою та особистим життям?
- Відверто кажучи, його немає. Я живу музикою, дихаю нею та харчуюся, якщо можна так сказати. Особисте життя без неї – вже не моє звичайне життя. Мені здається, у кожної творчої людини так. Це наче відірвати частину тебе.
- Які музичні жанри або виконавці найбільше впливають на Ваше творче бачення?
- Не можу когось відокремити, скільки б не думала. Усі жанри та виконавці якось впливають по-своєму. Кожен потрошку. Кожен чомусь вчить та показує.
- Як виглядає Ваш творчий процес? Як Ви знаходите натхнення?
- Це дуже меланхолійний процес. Натхнення може прийти тоді, коли ти його навіть не чекаєш. Була ситуація, коли їхала у маршрутці й в голову прийшла мелодія. Довелося дістати телефон і тихо наспівувати її на диктофон, щоб не забути. А потім вже сідаю за фортепіано і спробую повністю щось дописати та привести у порядок. А стосовно натхнення, помітила за собою, що надихаюся історіями інших людей.Головне – робити все з любов’ю і прагненням, щиро хотіти створити музику, яка перш за все буде подобатись вам, а не комусь. Тоді вже, у процесі, знайдуться люди, які полюблять ваш стиль, музику, подачу так само, як любите її ви.
- Чи слідкуєте за цьогорічним «Голос країни»?
- Ні.
- І на останок, яке гасло змушує рухатись Вас зараз, коли країна у такому скрутному положенні?
- Мене лікує та допомагає бути «на плаву» під час війни саме музика. Через це я й почала створювати власну, вона наче панацея, зашиває рани, які можуть почати кровоточити від звичайного повідомлення про авіанебезпеку. Може саме моя пісня допоможе комусь пережити певні моменти життя.

- Обожнюю влаштовувати собі типу суботника: вечір, фільм та солоденьке до нього. Або ж, як альтернатива, – зустріч з рідними. У такий час, ми потрібні один одному як ніколи.
- Як Ви знаходите баланс між музичною кар'єрою та особистим життям?
- Відверто кажучи, його немає. Я живу музикою, дихаю нею та харчуюся, якщо можна так сказати. Особисте життя без неї – вже не моє звичайне життя. Мені здається, у кожної творчої людини так. Це наче відірвати частину тебе.
- Які музичні жанри або виконавці найбільше впливають на Ваше творче бачення?
- Не можу когось відокремити, скільки б не думала. Усі жанри та виконавці якось впливають по-своєму. Кожен потрошку. Кожен чомусь вчить та показує.
- Як виглядає Ваш творчий процес? Як Ви знаходите натхнення?
- Це дуже меланхолійний процес. Натхнення може прийти тоді, коли ти його навіть не чекаєш. Була ситуація, коли їхала у маршрутці й в голову прийшла мелодія. Довелося дістати телефон і тихо наспівувати її на диктофон, щоб не забути. А потім вже сідаю за фортепіано і спробую повністю щось дописати та привести у порядок. А стосовно натхнення, помітила за собою, що надихаюся історіями інших людей.Головне – робити все з любов’ю і прагненням, щиро хотіти створити музику, яка перш за все буде подобатись вам, а не комусь. Тоді вже, у процесі, знайдуться люди, які полюблять ваш стиль, музику, подачу так само, як любите її ви.
- Чи слідкуєте за цьогорічним «Голос країни»?
- Ні.
- І на останок, яке гасло змушує рухатись Вас зараз, коли країна у такому скрутному положенні?
- Мене лікує та допомагає бути «на плаву» під час війни саме музика. Через це я й почала створювати власну, вона наче панацея, зашиває рани, які можуть почати кровоточити від звичайного повідомлення про авіанебезпеку. Може саме моя пісня допоможе комусь пережити певні моменти життя.

Наталія Біловол, GOROD.SUMY.ua