Вячеславу Ганнічу було 47 років. Чоловік тривалий час жив у Сумах. Був підполковником поліції, з 2014 року неодноразово брав участь у операції об‘єднаних сил на сході України.
У мирному житті паралельно займався соціально важливими проектами. Саме Вячеслав заснував на Сумщині могутній донорський християнський рух, розповідає його товаришка, сумська журналістка Ярослава Березовська.
Із 2010 року Вячеслав був постійним донором крові, адже познайомився із батьками і маленькими пацієнтами обласного онкогематологічного відділення і вважав своїм обов’язком рятувати життя.
Далі розпочав популяризувати донорський рух у Сумах через соцмережі, під час особистих бесід та знайомств. Зняв фільм про онкохворих дітей, організовував благодійні акції. І тим самим долучив до цієї місії десятки нових донорів крові.
На схід України їздив не лише по роботі, а й із благодійними спектаклями для дітей та подарунками.
У 2018 році Вячеслав одружився і переїхав до Запоріжжя. Працював там вчителем фізкультури у спеціалізованій школі-інтернаті «Січовий колегіум», був керівником військово-патріотичного руху «Джура».
У них з дружиною народилася маленька донечка. Здавалося, попереду ще так багато радості і добрих справ… Але 24 лютого Вячеслав Ганніч взяв рюкзак зі своїми речами і прийшов до військкомату.
Знав, що досвідчені бойові офіцери будуть потрібні – і не міг залишатися осторонь. Адже він завжди показував іншим приклад – і в захисті своєї землі теж. Востаннє його рідні бачили Вячеслава в грудні під час короткої відпустки. А 15 січня під час виконання бойового завдання, на Запорізькому напрямку, Вячеслав Ганніч загинув.
