Завантаження ...

Сумчанка у Німеччині: досвід працевлаштування закордоном

photo_2022-08-26_15-34-35.jpg

Поліна Уварова – сумчанка, займається веденням блогу про Суми та просуванням сумських бізнесів у соцільних мережах. Дівчина до нестями закохана в наше місто та, відвідавши 27 країн, вважає, що немає у світі більш комфортного місця для життя та створення родини, ніж Суми. Але через війну вона була вимушена поїхати до іншої країни. По-перше, щоб не гаяти час, сидячи вдома, та, аби заробити коштів на спільну мрію з чоловіком. Про особистий досвід працевлаштування Поліни закордоном – читайте у матеріалі.

 
 
Поліна Уварова
 

Як переживала війну у перші дні? Чому було важко?

Перші декілька днів війни я майже не спала. На той час я працювала СММ спеціалістом телеканалу СТС: тримала руку на пульсі усіх чатів та джерел інформації,  цілодобово постила свіжі новини, а також сповіщала народ про повітряну тривогу та артилерійські обстріли. Чесно? Відчувала себе супергероєм, від якого залежить життя народу. Зараз це згадується з усмішкою, а тоді, в підвалі, було не смішно. 24 лютого о 7 ранку мій чоловік пішов у тероборону. Я прийняла цей факт з величезною гордістю. Там зібралось багато наших близьких друзів, які й дотепер вигризають нашу землю в окупантів, але вже в лавах ЗСУ. Я була з головою в роботі, тому не було часу та зайвих сил на страх і емоції. 

Було страшно перебувати у Сумах? Чи виїжджала з міста?

Після трагедії на Роменський 7 березня, коли загинули десятки невинних людей, усе місто охопив жах. Ми з родиною дуже довго вагалися: виїжджати чи ні. Зрештою вирішили заради своєї безпеки виїхати у Вінницьку область, село Тростянець. Мій чоловік, Ігор, залишився захищати місто, а я - дистанційно працювати на інформаційному фронті.

Коли і чому вирішила поїхати закордон?

У Вінницькій області ми пробули не дуже довго. Потім – повернулися у Суми. 7 травня мій чоловік з нашими друзями вступив у лави ЗСУ. Передати моє почуття гордості та вдячності неможливо. Ці люди обрали свій шлях та зараз щохвилинно створюють історію нової успішної України. У цей же момент я вирішила виїхати закордон, адже в пустому домі залишатись було нестерпно. Гаяти час в стражданнях не хотілося. Була вмотивована заробити кошти на спільну мрію, підлікуватися, набратись знань та привезти у Суми свіжі ідеї, аби зробити місто ще привабливішим.

Яку країну обрала для тимчасового прихистку?  

Для переїзду я обрала Німеччину, адже вже працювала тут в студентські роки, на мінімальному рівні знала мову і для мене це було менш стресово. Тут непогані зарплати, гарне медичне страхування та, як мені здавалось, все мало бути швидко із документами. Для українських біженців тут непогані умови: є соціальні виплати (в середньому 450 євро), держава у більшості випадків оплачує житло (якщо його пощастить знайти).

Розкажи про пошуки роботи. Наскільки легко/важко знайти щось.

Найбільше мене цікавило одне - робота. І як виявилось, це стало проблемою. Адже без певного рівня знань німецької мови на гарну високооплачувану роботу можна не претендувати... Я чесно намагалася зламати стереотип, що українців беруть лише у сферу обслуговування, готелі, прибирання, кухню. Подавала десятки заявок у компанії по моїй спеціальності. Робила акцент на міжнародні - де потрібна англійська. Я досі проходжу купу співбесід, роботу обіцяють, але до діла не доходить. Зараз, наприкінці серпня, отримую відповіді на мої червневі запити. Німці не люблять поспішати.

Але, натомість у мене є час займатися вивченням мови та розвитком. Виписую деякі німецькі речі, які було б круто впровадити у Сумах. А соціальну допомогу вдається навіть відкладати та донатити хлопцям в Україну.

Які плани на найближче майбутнє? Чи сумуєш за рідною домівкою?

За рідними Сумами сумую шалено. Але точно знаю, що там би мені було набагато складніше морально. Тут, серед мороки з документами та в пошуках роботи, не помічаєш як йде час. Планую повертатись додому вже разом із чоловіком. В ідеалі - на електрокарі :) З перемогою та з новими ідеями для удосконалення міста.  А зараз ми разом щоденно працюємо для нашої спільної мети.