24 лютого 2022 року – день початку повномасштабної війни росії проти України. Цивільне населення останньої чинило опір агресії ворога, як могло: одні пішли на фронт, інші – волонтерити й допомагати бійцям на «передку». А хтось, навіть попри юний вік, школу, особисті проблеми, застосував усі свої таланти та можливості, щоб показати світові, яка вона – справжня війна.
Вова – учень сумської школи №2. Йому сімнадцять років, він – художник. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України плани Вови були пов’язані із ЗНО та вступом до омріяного університету – Львівської національної академії мистецтв. Однак, свої корективи принесла війна: тепер художній талант юнак поклав на те, щоб показати міжнародній спільноті, як насправді виглядає життя, коли у твоїй країні – справжня війна.
Після місяця війни Вова почав малювати: створювати антивоєнні агітки.
«Спершу було складно відволіктися від очікування нової повітряної тривоги або свіжих новин, про творчість не могло бути й мови. Але надалі почало приходити усвідомлення: якщо я можу зробити хоча б щось корисне, то, власне, чому б це не робити», – ділиться Володимир.
На думку юнака, мистецтво – це найкращий спосіб висловити свою позицію, воно не може існувати «поза політикою»:
«Загалом, жодна річ у світі не може існувати поза історичним контекстом. Звісно, чудово малювати щось «своє», але коли твоя країна переживає щось дійсно жахливе, сидіти й мовчати не можна».
Вова говорить, що завжди був пацифістом, але мав і має особисте тлумачення цього поняття. За словами хлопця, під час війни будь-яке поняття людяності стирається, і поки суспільство не змогло досягти рівня, коли війн не буде взагалі, з цим потрібно боротися.
"...на створення першої агітки мене наштовхнуло інтерв’ю мешканців росії щодо подій у Бучі".
На питання «Звідки береш ідеї?» художник відповідає:
«На жаль, труднощів з цим не виникає. Навколо відбувається надто багато жахливих речей, про які хочеться буквально кричати. Переважно я ілюструю чиїсь особисті історії. Наприклад, на створення першої агітки мене наштовхнуло інтерв’ю мешканців росії щодо подій у Бучі. Я був з тих людей, які щиро думали, що росіяни вийдуть на вулиці, скинуть владу, піднімуть давно померлу опозицію. Але цього не сталося ні після початку війни, ні після висвітлення жахів у Бучі. У тому інтерв’ю, яке я поклав у основу свого зображення, люди говорили: «Це все фейк». Тоді у мене в голові не могло вкластися, як можна бути такими зазомбованими. Машина пропаганди в росії працює дійсно добре, та це не робить росіян безневинними, їх руки завжди будуть у крові».
"Я вважаю, що час, коли Україна була частиною СРСР – це найстрашніший період нашої історії"
Як пояснив автор, цей малюнок – про історичне минуле України та росії, держави агресорки:
«Ми ніколи не були братами. Нас завжди намагалися придушити або полонити: знищували нашу мову, культуру, не давали нам побудувати самостійну державу. Я вважаю, що час, коли Україна була частиною СРСР – це найстрашніший період нашої історії. Через «Союз» ми не змогли вийти на рівень інших країн, хоча мали на це усі шанси. Мій малюнок – це протест проти вихваляння комуністичного минулого України, розгляду нашої країни лише в контексті тих, хто нас поневолив. Іронічно: він виконаний у стилістиці агітаційних плакатів того часу».
"...поки вони платять, по нам будуть бити ракетами».
А ця ілюстрація – для іноземців. Як говорить Вова, частина його фоловерів у соціальних мережах живе в Європі, яка навіть через місяці війни не перестала купувати газ та нафту в росії, спонсуючи державу-агресорку.
«Я розумію, що людям важко відмовитися від комфорту заради когось, – коментує художник, – але поки вони платять [за газ та нафту], по нам будуть бити ракетами».
"Їм наказали красти? Убивати цивільних? Залишати дітей без майбутнього?"
«Цей малюнок я створив, коли побачив фотографію квартири, де побувала російська армія. «Это приказ, sorri», – написали вони. Але як це може виправдати їх звірства?! Їм наказали красти? Убивати цивільних? Залишати дітей без майбутнього? Ми ніколи їм не пробачимо, і за кожну жертву вони понесуть відповідальність. Принаймні, я на це дуже сподіваюся».
"Я впевнений, що наш дух зможе зломити їх усіх та дістатися головної свині, що зараз на троні"
«Це одна з тих картинок, де я просто виплескую свою ненависть до русні. Я впевнений, що наш дух зможе зломити їх усіх та дістатися головної свині, що зараз на троні. Ба більше, він уже ламає! Ніхто навіть подумати не міг, що українці зможуть тягатися з «другою армією світу», однак, у наших захисників це дуже добре виходить!»
.png)
"Якщо вистояв він – вистоїмо і ми"
«Мені дуже хотілося зобразити цього фарфорового півника, який зумів уцілити після потрапляння снаряду в один із будинків у Бородянці. Цей малюк став справжнім символом стійкості нашого народу: зараз він знаходиться в Нціональному музеї Революції Гідності. Цей півник вселяє в мене надію, якою я дуже хотів поділитися. Якщо вистояв він – вистоїмо і ми».
"Я хотів показати момент, коли посеред жаху та мороку людина горить щирою любов’ю до своєї країни"
На цьому малюнку Вова зобразив Ігоря Дашка – підполковника та героя оборони Маріуполя. Він пожертвував життям заради того, щоб окупантам не дістався важливий об’єкт – радіостанція. Останню герой підірвав разом із собою.
«Останніми словами цього чоловіка були «Слава Україні», і це дуже мене зворушило. Я хотів показати момент, коли посеред жаху та мороку людина горить щирою любов’ю до своєї країни. І заради неї готова пожертвувати найдорожчим. Ми повинні пам’ятати про це, адже герої не вмирають!»
"Коли ця людина помре, я витрачу всі кошти на те, щоб відзначити цей день"
«Коли ця людина помре, я витрачу всі кошти на те, щоб відзначити цей день, – говорить Вова про чинного президента рф. – Очевидно, путлер – не єдине джерело усіх бід, але він став уособленням мерзотності росіян. Поки його країна перетворилася на болото з бідності, корупції, ксенофобії, авторитаризму, расизму, він марить імперіалістичними амбіціями та захопленням нових територій. Йому байдуже на громадян, які тонуть у цьому бруді, на що і заслуговують. Так само байдуже йому і на тих, кого він «звільняє».
Своїми роботами Вова ділиться в соціальних мережах. Ознайомитися з іншими творами автора можна за посиланням.
